Співець рідного села

 3 серпня виповнилося  б 105 років з дня народження поета і прозаїка, педагога і громадського діяча  - Петра Степановича Продана.

Далеко в горах, на крутім горбі

Висить село, немов гніздо пташине.

Навкруг чорніють гори у журбі,

Хатини в солом'яній самотині.

Немов пташата, рвуться у політ,

Але не знають неба чи дороги.

І ще вартують їх політ у світ

Копиці сіна та овес убогий.

Так писав про своє рідне село Горбки  Петро Продан.

Народився  майбутній поет в багатодітній сім'ї залізничника. Батьки були мудрими та добрими вихователями своїх дітей. У сім'ї Проданів  була чи не найбільша бібліотека в селі. Батько вечорами читав біблію і радив дітям запам'ятовувати найбільш важливі епізоди з неї, які оповідали про людську чесність, гідність, справедливість.

Після відмінного закінчення Горбківської початкової школи, Петро Продан здобув освіту у Севлюшській (нині  Виноградівській)  горожанці, а потім у Хустській гімназії. Навчаючись у горожанці, Петро захоплювався  гуманітарними науками, особливо історією та літературою. Саме в цей час почав писати вірші.

У Хустській гімназії були дуже високі вимоги до знань учнів, та хлопець всигав з усіх предметів і зумів довести, що бідний сільський хлопчина потрапив до гімназії невипадково.

Тут він стає членом літературного гуртка, який організувавв Петро Лінтур. Згодом гурток став літературною школою, членами якої були Дмитро Вакаров, Іван Чендей, Дмитро Лазар та інші літератори.

В кікці 30- років вірші Продана почали друкуватися у різних періодичних виданнях. Серед літстудійців гімназії він був одним із кращих, чиї вірші відрізнялися художньою зрілістю, задушевністю. Любов'ю  до найдорожчої  людини -  матері сповнені його поезії " Про сина мати думає", " Вечеря".

У 1940 році, після закінчення гімназії, Петро Продан вступив на філософський факультет Будапештського університету. Та війна перервала навчання.Саме в студентські роки підготував до друку свою першу збірку поезій " Яблоня", яка була видана в Ужгороді в 1942 році.У збірці зібрано тридцять поетичних творів. Патріотичний пафос, філософськмй зміст, відлуння війни - все це ми чуємо у віршах поета.

Після визволення Закарпаття Петро Продан працює вчителем у Хустській школі, через  деякмй час - у  Хустському педагогічному училищі, продовжує навчання в Ужгородському державному університеті, який з відзнакою закінчує в 1959 році.

З вересня 1951 року П. Продан працює два роки директором семирічної школи в селі Синевирська поляна, Міжгірського району, а з вересня 1953 до виходу на пенсію - директором восьмирічної школи в с. Вучкове, де і помер.

Петро Продан удостоєний звання " Заслужений процівник культури УРСР".

У післявоєнний період добірки віршів П. Продана друкувались на сторінках обласних газет, в журналі "Карпатський край".

Два оповідання та повість "Марія" були надруковані в календарях Товариства Духновича за 1995 і 1996 роки.

Збірки віршів поета друкувались в антологіях " Поезія Закарпаття 1939- 1955 років", " Поети Закарпаття". 

Твори Петра Продана вміщено в збірках " Віщий вогонь", " Хуст над Тисою", " Літературна Виноградівщина", в антології " Закарпатська поезія ХХ століття".

У 2002 році в Ужгороді вийшла збірка поезій  " Пісня жайворонка"

Окремим виданням вийшла книга " Од отчого порога", а у 2006 році поет презентував нову збірку " Поле".

З- під його пера вийшло 7 книг поезій, прози, споминів, публіцистики.

 Дізнатися більше про  життя та творчість Петра  Продана ви можете у нашій бібліотеці.

До вашої уваги твори поета та публікації з періодичних видань , які зібрані в папці " Про наше село та наших односельчан пишуть".