Мова- це найбільший і найдорожчий скарб, переданий нам сотнями поколінь, виплеканий у піснях, легендах та переказах. Саме тому, любити, шанувати і знати рідну мову святий обов'язок кожного українця.
До цієї дати в бібліотеці оформлено перегляд літератури "Диво калинове" та проведено годину мовознавства "Рідна мова й Україна - найдорожче , що в нас є".
Ініціатива встановлення Дня відповідальності людини належить Фонду родини Богдана Гаврилишина.
Україна стала першою країною у світі, що прийняла День відповідальності людини, як загальнодержавне свято. З 2022 року команда Фонду родини Богдана Гаврилишина спільно з партнерами ініціюватиме запровадження Міжнародного дня відповідальності людини.
Видатний українець, економіст і благодійник Д. Гаврилишин ще у 2014 році створив документ "Декларацію відповідальності людини", яка складається з 15 пунктів. Декларація створена за принципом наростання. Починаючи з відповідальності щодо себе, сім'ї., суспільства, країни, світу.
З метою ознайомлення з важливими цінностями для створення більш демократичного суспільства, 15 ефективними пунктами для здорового й успішного майбутнього людства в бібліотеці проведено інформаційну годину
Присутні переглянули презентацію "Мужність і відвага крізь покоління", згадали воїнів-земляків, учасників АТО, ознайомилися з переглядом літератури по темі.
Члени клубу вміло відповідали на питання вікторини, хвилиною мовчання вшанували пам'ять захисників України, які загинули у боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.
29–30 вересня виповниться 80 років, відколи у Бабиному Яру в Києві були вбиті перші жертви нацистської політики винищення – майже 34 тисячі київських євреїв. У 2021 році, у 80-ті роковини трагедії, ми вшануємо пам’ять десятків тисяч розстріляних.
Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках.
Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Трагедія стала символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей.
Масові розстріли в Бабиному Яру розпочалися відразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва у вересні 1941 року і відбувалися чи не щоденно до завершення окупації Києва.
Найтрагічнішими стали 29–30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв – мешканців Києва. В німецьких донесеннях цю операцію назвали «гросакцією”(«велика акція», від нім. Großaktion). Формальним приводом до неї стала радянська диверсія зі знищення Хрещатика 24 вересня.
Історична довідка
Расова доктрина. Нацистська ідеологія засновувалася на расовій теорії, відповідно до якої людство від початку існування розділено на раси, а цінність людини полягає не в її індивідуальних рисах, а в належності до расової групи. Вищою, передовою, вважали арійську. Вона від природи наділена правом підкорювати чи знищувати «нижчі» раси, до яких належали і слов’яни, зокрема, й українці. Євреї ж взагалі не вписувалися в нацистську расову піраміду, їх вважали недолюдьми і спочатку розглядали можливість компактно переселити (на територію Польщі – район Кракова, на Мадагаскар чи за Уральські гори).
Голокост кулями в Україні. В окупованому СРСР «акції зачисток» почалися з Галичини. Лише за тиждень в ініційованих нацистами погромах у Львові загинули 6 тисяч євреїв. Всього в таборах і гето Тернополя, Дрогобича, Борислава, Сколе, Стрия та інших міст убито 610 тисяч євреїв.
На території Наддніпрянської України в 20-х числах липня айнзацкоманда 5-ої айнзацгрупи С розстріляла майже півтори тисячі уманських євреїв. У серпні 1941 року німецькі військові стратили у Кам’янці-Подільському понад 23,5 тисяч місцевих євреїв та євреїв Закарпаття. У травні 1944 року тих євреїв, які залишалися на території Закарпатської України, вивезли до концтабору Аушвіц. Вони, у переважній більшості, загинули в газових камерах.
Після зайняття Одеси румунські військові розстріляли у відплатних акціях 20 тисяч євреїв. У кінці грудня 1941 року біля Богданівки Одеської (нині – Миколаївської) області знищили понад 40 тисяч євреїв. На українських землях, що увійшли до складу Трансністрії, окупаційна влада теж створила гетто і табори праці. Загалом на цих землях румуни знищили близько 300 тисяч євреїв Бессарабії та Буковини.
Терор в окупованій Україні знищив євреїв як соціокультурну й етнорелігійну спільноту. Жертвами Голокосту стали понад 1 мільйон осіб.
Місцями їх наймасовіших страт стали, крім Бабиного Яру (Київ), Богданівка Одеської області – понад 40 тисяч, Дробицький Яр (Харків) – близько 20 тисяч, Кам’янець-Подільський – 23,6 тисячі, Дальник Одеської області – близько 18 тисяч, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 тисяч жертв.
Жертви Бабиного Яру. Головними жертвами нацистів у Бабиному Яру стали євреї, які становили більше половини жертв. Упродовж двох років німецької окупації тут розстрілювали й групи людей, і окремих осіб, які з тих чи інших причин вважалися ворогами нацистів.
Серед перших жертв – військовополонені. Їх розстрілювали вже наступного дня після вступу німців до Києва. У першу чергу євреїв та політкомісарів. У січні 1942 року нацисти стратили кілька десятків полонених моряків Дніпровської флотилії.
У Бабиному Яру загинуло щонайменше 150 ромів. Крім того, ромські табори було знищено на тодішніх околицях – у Святошино та на Березняках.
З середини жовтня 1941 року в районі Кирилівської церкви почали страчувати пацієнтів психіатричної лікарні імені Павлова.
Репресій зазнали й українські націоналісти. Першочергово представники похідних груп. У вересні 1942 року почалися арешти серед учасників націоналістичного підпілля і тривали до останніх днів німецької окупації.
У жовтні 1941 року почалися арешти членів підпільних райкомів КП(б)У. Тільки до кінця 1941 року арештували понад 50 керівників залишеного в місті підпілля.
Також місцями найбільших масових страт євреїв в Україні були Богданівка (понад 40 тисяч) і Дальник (близько 18 тисяч) Одеської області, Дробицький Яр (Харків) – близько 20 тисяч, Кам’янець-Подільський – понад 23,5 тисячі, урочище Сосонки біля Рівного – понад 17 тисяч.
За матеріалами Інституту національної пам’яті
28 червня виповнюється 25 років з Дня ухвалення Конституції України. День Конституції України - одне з головних державних свят. Адже Конституція - Основний закон, який гарантує кожному громадянину права і свободи, визначає політичний устрій держави, є втіленням ідеалів свободи і справедливості.
До Дня Конституції діти - користувачі нашої бібліотеки підготували малюнки "Конституція і я".
Палітра дитячих малюнків сповнена сонцем, гордістю за свої права, усвідомленням того, що "людина , її життя, здоров'я , честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю"
Через вісім десятиліть прориваються до нас спогади- миттєвості найстрашнішої, найжорстокішої в історії нашого народу війни. Війни не на життя , а на смерть, війни в якій фашизм ніс Україні довічне рабство, або повне знищення нації.
До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні в бібліотеці оформлено перегляд літератури "Полум'яна пам'ять". Матеріали перегляду розповідають про початок війни, перебіг подій та наслідки цього трагічного періоду для України.
Серед представлених видань спогади ветеранів про мужню боротьбу та безсмертний подвиг рядових бійців і командирів, партизан і підпільників, усіх тих, хто в червні 1941 піднявся на священний бій з фашистами.
З матеріалами перегляду можуть ознайомитися усі бажаючі.
