14 грудня виповнюється 185 років з дня народження Михайла Петровича Старицького - поета, прозаїка, драматурга, перекладача, актора, режисера і організатора професійного театру, якому фахівці дали назву " реалістичний".
До вашої уваги огляд творчості митця.
Михайло Старицький народився у селищі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (зараз Черкаська область) в родині дрібного поміщика. Дитинство майбутнього письменника минуло серед мальовничої природи.
У роки навчання у Полтавській гімназії Старицький залишився повним сиротою ( 1852 рік), і відтоді всі турботи про його виховання взяв на себе двоюрідний брат його матері - Віталій Романович Лисенко, батько Миколи Лисенка. Разом з Миколою - майбутнім композитором - Старицький часто гостював у родичів, де співали українські пісні, думи, читали заборонені вірші Тараса Шевченка. На цей час припадає захоплення Старицького театром. " Наталку Полтавку", " Москаля - чарівника", " Сватання на Гончарівці", які ставив аматорський гурток, він і під кінець життя згадував як найкраще з усього баченого.
До періоду навчання у Харківському і Київському університетах належать перші оригінальні вірші та переклади Старицького українською мовою творів А. Міцкевича, Д. Байрона, Г. Гейне, а також перші спроби драматургічної творчості: лібрето опери "Гаркуша".
Оселившись з 1871 року у Києві, Старицький поєднує літературну творчість з театральною.Разом із Лисенком Старицький організовує Товариство українських сценічних акторів, яке організовувало показ вистав за їхніми творами ( особливим успіхом користувалася музична комедія " Різдвяна ніч" - лібрето Старицького за Гоголем, музика М. Лисенка.)
На початку 80-х років Старицький видає двотомну збірку власних поезій " З давнього зшитку. Пісні та думи." У цей час Старицький видав також два випуски альманаху " Рада", де опублікував свою драму " Не судилось". Старицький пише ряд п'єс за сюжетами інших авторів. Так, за мотивами творів Гоголя на українські теми були створені п'єси " Різдвяна ніч", " Сорочинський ярмарок", лібрето опери " Утоплена".Переробка твору Ю. Крашевського дістала назву " Циганка Аза", Нечуя- Левицького " На Кожум'яках" ( у Старицького " За двома зайцями"), Панаса Мирного " Перемудрив ( під назвою " Крути, та не перекручуй".)
На 1883- 1893 роки припадає найяскравіша сторінка діяльності Старицького як організатора театру та драматурга. Він стає директором першої професійної української трупи, створеної Марком Кропивницьким із таких акторів як М. Заньковецька, М. Садовський, П. Саксаганський, І. Карпенко - Карий та їнші. Гастролюючи у різних містах, колектив пропагував українське слово і національне мистецтво.
У п'єсах М. Старицького позитивним героєм виступає людина, яка бореться проти соціальної несправедливості, за людську гідність, захищає в міру своїх можливостей слабшого.
В авторському доробку Старицького є драми соціально - психологічні _" Не судидось", " У темряві" , " Талан", соціально - побутові - " Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці". Писав драматург і водевілі: " Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка", " По - модньому", " Чарівний сон".
Дослідники вважають М. Старицького зачинателем жанру українського історично- пригодницького роману. Серед них - повість " Оборона Буші", роман-трилогія " Богдан Хмельницький", " Перед бурею", " Буря", " У пристани", романи " Молодість Мазепи", " Руїна", "Останні орли", " Робійник Кармелюк". Ці твори пробуджували інтерес читацької аудиторії до героїчного минулого України, чарували старовиною та романтикою.
Усе життя Старицького було віддане розбудові української національної культури. Виснажений працею, він помер 27 квітня 1904 року. Нащадок старовинного шляхетського роду Михайло Старицький плекав шляхетність, розвивав український театр і красне письменство, власним життям утверджуючи святість справи служіння українському народові.
З творами М. Старицького ви можете ознайомитись у нашій бібліотеці.
Немає коментарів:
Дописати коментар